Луцьк — одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов'язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев'яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов'язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев'яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одружившись з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні.

Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392–1430) та Свидригайла (1431–1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з'їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його «Римом Волині».

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку. Наприкінці XVII–XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев'яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно з Ризьким договором 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в'язнів. Протягом Другої світової війни було знищено близько 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині.

• 50.742801125.31961511 Центр туристичної інформації та послуг м. Луцьк, вул. Сенаторки Левчанівської, 2, ☎ +38 0332 72 34 19; +38 099 644 77 79FORMAT, e-mail: [email protected]. З 09.00 до 18.00 у літній період, з 09.00 до 17.00 в зимовий період. (оновлено лис 2024)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: У зв'язку з війною на території України з 24 лютого 2022 року всі аеропорти припинили цивільні рейси. Частина з них пошкоджені чи зруйновані через російські бомбардування.

• 50.68333325.4833331 Луцьк (аеропорт) (IATA: UCK) (за 12 км від міста біля с. Крупа). Аеропорт був заснований в 1984 році. З аеропорту були рейси на Москву, Київ, Одесу, Донецьк, Сімферополь, Миколаїв, Херсон, Черкаси, і ще на декілька міст в Західній Україні. Після розпаду Радянського Союзу в аеропорту виникли серйозні проблеми, а в 1997 році його було закрито. (оновлено кві 2024)

• 50.75825.35112 Луцьк (станція) (до 1963 — Луцьк-Місто), Привокзальний майдан, 1, ☎ 0 800 503 111NOCC. Залізницю від Ківерців до Луцька було зроблено за наказом імператора Олександра ІІІ 10 вересня 1890 р., того дня й відкрили у місті перший залізничний вокзал, його назвали Луцьк-Місто. У 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою — Луцьк. У 2003 році станцію електрифіковано змінним струмом. Впродовж 2011—2012 років проведено капітальний ремонт залізничного вокзалу, в результаті чого було повністю змінено його зовнішній та внутрішній вигляд, додано декоративну вежу з годинником. (оновлено кві 2024)

З міста проходять:

• національний автошлях Н17 (Львів — Кам'янка-Бузька — Радехів — Горохів — Луцьк)
• регіональний автошлях Р14 (Луцьк — Ківерці — Дольськ)
• територіальний автошлях Т0303 (Луцьк — Дубно)

Також через місто проходить:

• міжнародний автошлях М19 (частина європейського маршруту E85) (КПП «Доманове» — Ковель — Луцьк — Дубно — Кременець — Вишнівець — Тернопіль — Теребовля — Копичинці — Чортків — Заліщики — Кіцмань — Чернівці — КПП «Порубне»)
• національний автошлях Н22 (ПП «Зосин-Устилуг» — Устилуг — Володимир — Луцьк — Рівне)

В місті знаходяться 2 автовокзали.

• 50.760398725.35455433 Автовокзал №1, вул. Конякіна, 39, ☎ (0332) 24-60-48NOCC, fax: (0332) 24-41-54NOCC, e-mail: [email protected]. Працює цілодобово. (оновлено кві 2024)
• 50.723295225.29287434 Автовокзал №2, вул. Львівська, 148, ☎ +38 (0332) 26-25-91. 05:30 - 19:45. (оновлено кві 2024)

Тролейбус в місті ходить з 8 квітня 1972 року. З того часу минули багато років, й маршрутна система тролейбуса суттєво змінялась, особливо в період Незалежності, тоді в умовах недофінансування треба було прийти до найоптимальнішого варіанту організації міських пасажирських перевезень. Станом на жовтень 2024 року, в місті працює 9 маршрутів (1, 2, 3, 4, 4А, 5, 12, 15, 15А). Ще один, 10-ий маршрут (№ 7), працює по суботах.

Не забуваємо про маршрутне таксі. В Луцьку всього діє близько понад 30 маршрутів «маршруток». Ці маршрутки ходять не тільки по місту, але й до найближчих населених пунктів. Приклади цьому є Липини (№ 32), Струмівка (№ 3), Рованці (№ 10), Великий Омеляник (№ 25), Липляни (№ 53), та інші села.

В Луцьку популярні наступні служби таксі:

• Морячок-таксі | (093) 060-94-00; (066) 640-20-41; (098) 89-23-993.
• Люкс-таксі | (095) 155-36-42; (095) 789-13-31; (098) 450-44-22; (096) 771-67-71; (093) 800-89-89; (063) 726-23-23.
• Еліт-експрес таксі | (050) 554-46-56; (050) 586-48-38; (067) 802-28-08; (093) 848-66-61.
• GPS taxi 305 | 305.
• Чумак | (050)-339-89-85; (093)-883-47-83; (099)-434-32-43.
• Таксі Оптимальне (579) | (098) 257-25-79; (093) 394-55-79; (099) 065-25-79.
• Козачок-taxi | (068) 046-48-86; (095) 332-34-73; (063) 451-97-93.
• Євро-таксі | (050) 689-17-49; (093) 399-99-89; (067) 346-18-87.
• Джокер | (066) 242-60-60; (097) 242-60-60; (063) 242-60-60.

• 50.73830225.3199234 Кафедральний костел Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, вул. Кафедральна, 6, ☎ +380 332 721 412. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці у 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — чинний кафедральний собор римо-католицької церкви. (оновлено кві 2024)
• 50.746002825.32586815 Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), вул. Градний узвіз, 1, ☎ +38 0332 72-44-64. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву у 1877–1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату. (оновлено кві 2024)
• 50.73596725.3187116 Велика синагога, вул. Данила Галицького, 33. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька. (оновлено кві 2024)
• 50.73801725.3159827 Лютеранська кірха, вул. Караїмська, 16. Зведена у неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква. (оновлено кві 2024)
• 50.738888125.31524688 Вірменська церква, вул. Галшки Гулевичівни, 12. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Знаходився на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським, недалеко від майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. У 1954 році пристосований під житло, як використовується і нині. (оновлено кві 2024)
• 50.74051225.3168399 Архітектурний комплекс Луцького братства, вул. Данила Галицького, 2 і вул. Йова Кондзелевича, 5. Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. у церковній крипті був похований поет Данило Братковський. В результаті невдалої реставрації 2008–2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму. (оновлено кві 2024)
• 50.73888925.31722210 Покровська церква, вул. Данила Галицького, 12, ☎ 0987607603NOCC, e-mail: [email protected]. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована у 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII–XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату. (оновлено кві 2024)
• 50.73583325.32055611 Домініканський монастир, вул. Драгоманова, 24. Заснований у 1390 р. королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП. (оновлено кві 2024)
• 50.742019325.320189812 Монастир тринітаріїв, вул. Сенаторки Левчанівської, 4. Тепер тут військовий шпиталь. (оновлено кві 2024)
• 50.738652825.321119413 Монастир шариток, вул. Кафедральна, 17-19. Розміщувався у колишніх катедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку у XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. (оновлено кві 2024)
• 50.73694425.32277814 Монастир бригідок, вул. Кафедральна, 16. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП. (оновлено кві 2024)

• 50.73944425.3180561 Аптека-музей (аптека Злоцьких), вул. Драгоманова, 11, ☎ +38 (0332) 72 38 85. Будні: 08:00-20:00. Вихідні: 09:00-21:00. На колишній ринковій площі міста розташована найдавніша у Луцьку аптека, яка діяла із середини XIX століття. Її перший власник Петро Злоцький перебудував для цього кам’яницю XVIII століття. Сьогодні торговий зал вдало відтворює інтер’єр колишньої старовинної аптеки. На головному місці масивний прилавок аптекаря з унікальним касовим апаратом 1902 року, у шухлядах якого лежать гроші часів побудови аптеки. У другому виставковому залі – кабінет власника аптеки. На столі старовинні рахівниця та друкарська машинка. На полицях – бібліотека рідкісних тепер книг з аптечного ремесла. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком. (оновлено кві 2024)
• 50.73845725.3230212 Художній музей, вул. Кафедральна, 1а, ☎ (0332) 72-30-75NOCC, e-mail: [email protected]. СР-СБ: 10:00-18:00. НД: 10:00-17:00. Вихідні: понеділок та вівторок. Розташований в колишньому Будинку повітового суду на території Луцького замку. У розділі закордонного мистецтва представлено роботи національних шкіл Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі з періоду XVII – першої третини ХХ століття. У розділі українського і російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття глядач має змогу познайомитись як з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду, так і з багатьма яскравими творчими особистостями. У 2003 році було створено нову експозицію давнього українського портрета. Її основу склали твори, що походять із родового замку князів Радзивіллів в Олиці. Полотна родинно-меморіальної портретної галереї дуже різні за художнім рівнем, виконані здебільшого невідомими або ж придворними майстрами династії Радзивіллів. Сьогодні у Художньому музеї часто відбуваються виставки, майстер-класи, творчі вечори та презентації. (оновлено кві 2024)
• 50.7525.3355563 Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, вул. На Таборищі, 6, ☎ 0332 24-00-51NOCC, e-mail: [email protected]. 10:00-17:00. Єдиний у Західному регіоні України військовий музей. Музей є філією Національного військово-історичного музею України. Експозиція музею складається із двох частин: експозиція сучасної військової техніки та озброєння на відкритому майданчику та тематична історико-хронологічна експозиція. На сьогодні фонди музею налічують близько 1000 експонатів, репрезентуючи авіаційну і бронетанкову техніку, артилерійське і зенітно-ракетне озброєння, стрілецьку зброю, апаратуру й обладнання військ зв’язку, а також різноманітні матеріали військової історії, які мають музейне значення: бойові прапори, предмети форми одягу й армійського побуту, документи й фотографії, твори мистецтв, військові трофеї та інші матеріали. В музеї проводяться тематичні виставки. (оновлено кві 2024)
• 50.75031725.33837934 Волинський краєзнавчий музей, вул. Шопена, 20, e-mail: [email protected]. Головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з музеїв Волині, що нині працюють. Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 140 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Колекції музею представлені в експозиції, яка складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Щороку в музеї створюється близько семи десятків різноманітних виставок як з фондів музею, так і з інших установ. (оновлено кві 2024)
• 50.739358925.32357865 Музей дзвонів у Луцькому замку, вул. Кафедральна, 1а, ☎ +38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88. 10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00). Єдиний в Україні. У музеї зібрані дзвони XVII – поч. ХХ ст. У 60-х роках минулого століття сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом колекція музею нараховує понад 90 дзвонів. Деякі дзвони оздоблені невеликим орнаментом на релігійні мотиви. Найбільші дзвони із колекції важать майже пів тонни. Окрім церковних, є тут також дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти й навіть невеличкий шкільний дзвоник. Найстарішому дзвону виповнилось понад 350 років. Цікавими є також квадратні дзвоники з Архангельської області (Росія), а також царські дзвіночки-бубонці, яких звук чутно навіть за декілька кілометрів. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. (оновлено кві 2024)
• 50.739204425.32352266 Музей книги, ☎ +38 (0332) 72-34-32, +38 (0332) 72-48-88. 10:00-19:00 (взимку 10:00-17:00). Облаштований у будинку колишньої повітової скарбниці на території Луцького замку, збудованій у 1807 році. Протягом ХІХ—ХХ століть у ньому розміщувались різні міські установи. В експозиції музею — книги ХVII-ХХ століть. Гордістю музею є Службове Євангеліє, видане у Львові 1644 року, та двотомний "Требник" митрополита Петра Могили, виданий 1646 року. Крім того, тут можна побачити реконструйовані старовинні друкарські верстати, один з них ХV століття. У зимовий період музей відкритий для відвідувачів з 10.00 до 17.00. Ціна відвідування музею входить у вартість вхідного квитка у замок. (оновлено кві 2024)
• 50.75098725.3305357 Музей Лесі Українки Волинського національного університету, вул. Потапова, 9. (Розміщений у корпусі № 2 (С).), ☎ (0332) 24-83-02NOCC, e-mail: [email protected]. 10:00-16:00. Вихідний: субота та неділя.. Його експозиція знайомить із життєвим та творчим шляхом письменниці, історією славетної родини Косачів, а фонди налічують понад тисячу одиниць збереження. Серед експонатів — автографи, світлини, прижиттєві та рідкісні видання творів Лесі Українки, унікальна колекція поштових листівок кінця XIX - початку XX століття з краєвидами тих місць, документи та речі родини Косачів. Цікавим також є і художній фонд Музею, до якого увійшли мальовничі малюнки племінника поетеси — Юрія Косача. картини художника Андроника Лазарчука, творчі роботи українських митців. присвячені Лесі Українці та волинському краю. За роки свого існування Музей став знаним осередком культурного життя Луцька, центром наукової та творчої роботи. Вхід вільний. (оновлено кві 2024)
• 50.74815325.3312028 Музей волинської ікони, вул. Ярощука, 5, ☎ (0332) 24-34-12NOCC, e-mail: [email protected]. 10:00-18:00. Вихідний: субота та середа.. Репрезентує самобутню регіональну волинську школу іконопису XVI -XVIII ст. Експозиція музею представляє ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптури. Експонати зібрані у восьми залах. Понад 100 пам’яток іконопису представляють різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків Волині, характеризують розвиток волинського малярства. У музеї, зокрема, експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. З 2000 р. музей волинської ікони став місцем паломництва до Холмської Чудотворної ікони Богородиці, найдавнішої ікони в Україні. Також у музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. Для учнів, студентів, пенсіонерів - 20,00 грн.; для дорослих - 40,00 грн. (оновлено кві 2024)
• 50.83013925.2558899 Музей історії сільського господарства Волині, вулиця Шкільна, 1, с-ще Рокині (12 км від Луцька), ☎ + 38 (0332) 709 375, e-mail: [email protected]. Скансен, що розташувався на площі понад 170 тис. кв. км. Музей розпочав свою діяльність у 1979 році. Автор ідеї створення музею — Петро Теслюк, автор та розробник експозиції музею — Олександр Миколайович Середюк. В 1983 році колегія Міністерства культури України присвоїла Музею історії сільського господарства Волині почесне звання "Народний музей". Цікаві й захопливі експозиційні матеріали семи залів музею розповідають про виникнення землеробства та скотарства на Волині, удосконалення землеробських знарядь, представляють історію розвитку сільського господарства Волині від найдавніших часів до сьогодення, сільськогосподарську науку краю, особливості природних умов для землеробства. З ініціативи директора музею Олександра Середюка у 1989 році розпочато спорудження на ландшафті Рокинівського дендропарку експозиції просто неба – "Козацький зимівник", експонати якого гармонійно вписуються у природний заповідник. Відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками древнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть. У експозиції визначне місце займає пам’ятник козаку Мамаю – воїнові й захиснику, характернику і звитяжцю. Козацьке село живе: тут можна не лише відвідати традиційні будівлі, а й навчитися вишивати, ткати, місити тісто, погарцювати верхи на коні, походити за плугом, переночувати в запашному сіні, або ж за давніми традиціями поколядувати, пощедрувати чи відчути емоції купальської ночі, косовиці, обжинків, андріївських вечорниць... У "Козацькому зимівнику" діє "Школа козацького гарту" - молодіжна громадська організація, заснована Олександром Середюком, який викладає бойовий гопак. (оновлено кві 2024)
• 50.7451925.3503510 Галерея 4/8, вул. Клима Савура, 44А. Галерея стріт-арту збудована у 2017 році українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування – місто Луцьк, територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проєкту – стріт-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію створив дизайнер та архітектор Сергій Торбінов. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка являє собою неформальний експозиційний простір, без обмежень уяви та фантазій. (оновлено кві 2024)

• Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня»

Фестиваль відбувається раз на три роки та об'єднує носіїв фольклорних традицій — співаків, музик, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури. У програмі: культурно-мистецькі дійства у Луцькому замку, на етнографічних майданчиках у центрі міста, в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, в приміщеннях обласних театрів, Палацу культури за участі самобутніх фольклорних колективів з усіх районів і міст області, різних регіонів України, а також української діаспори близького і далекого закордоння. Організатори: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Обласний науково-методичний центр культури.

• Фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку»

У Луцьку відбудеться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». У фестивалі беруть участь охочі з різних міст. В рамках фестивалю відбудуться гуртові бої, а також учасники фестивалю продемонструють середньовічні танці. Пройдуть також бої на ристалищі, тобто одиночні бої — лицар проти лицаря. Також, щороку відбуваються конкурси середньовічного чоловічого та жіночого костюма. Відвідуючи фестиваль, Ви відчуєте незабутню атмосферу Середньовіччя!

• Міжнародний джаз-фольк фестиваль «Музичні діалоги»

«Музичні діалоги» ― це єдиний на Волині джаз-фольк фестиваль, покликаний сприяти розвитку етнічної музики різних народів (а особливо, українського народу) у поєднанні з імпровізаційною музикою ― джазом. Ми прагнемо відродити автентичне музичне мистецтво та заохочувати митців по-новому його інтерпретувати. «Музичні діалоги» — це транскордонний проєкт, перш за все, орієнтований на залучення музикантів з Польщі, Білорусі та інших країн Європи. Щорічне музичне open-air дійство зазвичай триває 2 дні другої декади травня та відбувається у культовому місці ― Луцькому замку XIV століття.

• Фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині»

На Театральному майдані міста Луцька вируватиме яскраве мистецьке дійство, що поєднуватиме традиційну народну та сучасну культуру і мистецтво. Учасники фестивалю — творчі колективи та майстри народного мистецтва з історичної Великої Волині (Волинська, Рівненська, Тернопільська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька області, Берестейщина та Підляшшя). Також на фестивалі виступають гості із південно-східної України.

• Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру»

Щорічно в Україні відбувається низка міжнародних театральних фестивалів. У Луцьку пройде Міжнародний мистецький фестиваль «Театр за межами театру», який дозволить оцінити акторську майстерню у нетипових для театральних спектаклів місцях.

• Артшоу «Ніч у Луцькому замку»

Є у Луцьку така ніч, коли у середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Саме тоді тут відбувається мистецьке шоу, яке перенесе Вас у древній Луцьк та зачарує атмосферою князівських палат і замкових мурів. Артшоу «Ніч у Луцькому замку» з нетерпінням чекають впродовж цілого року. Під покровом найкоротшої літньої ночі кожен учасник має можливість перевтілитися в лицаря, вінценосну особу, придворного слугу чи ремісника. Старовинна романтична атмосфера, створена танцями та музикою середньовіччя, лицарськими турнірами, а також безліч свічок, вогняне шоу, глінтвейн за старовинними рецептами, прогулянки у таємничих підземеллях та вздовж багатовічних мурів повертають у минуле… «Ніч у Луцькому замку» — це поєднання давнього і сучасного, історії та мистецтва. Нічна феєрія дозволяє познайомитися з багатьма жанрами мистецтва і популярними виконавцями. Майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості, художники, режисери кіно та відеоарту, учасники клубів історичної реконструкції. Протягом 2007–2012 років у стінах Луцького замку атмосферу середньовіччя відтворювали музичні гурти «Stary Olsa» та «Testamentum Terrae» з Білорусі, «Tryzna» з Польщі, «Bakchus» з Чехії, «Львівські менестрелі» та «Kings & Beggars» з України, а також литовський театр історичної реконструкції «Viduramziai», клуб історичної реконструкції «Аквітанія» (Луцьк). Сучасне музичне мистецтво презентували Славко Вакарчук і гурт «Океан Ельзи», Олег Скрипка та гурт «ВВ», Руслана, популярні музичні колективи «Гайдамаки», «Rock-H» (Україна), «Zdob si zdub» (Молдова), «Mgzavrebi» (Грузія) та багато інших.

• Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського «Стравінський та Україна»

Міжнародний музичний фестиваль «Стравінський та Україна» — єдиний фестиваль Волині, що пропагує класичну музику у всіх її жанрах та стилях. Головна мета фестивалю — популяризація творчості Ігоря Стравінського та вивчення його зв'язків із Україною, а також популяризація кращих зразків світової і української музичної класики. Особливістю фестивалю є гала-концерт на природі 17 червня кожного року в день народження Ігоря Стравінського біля садиби-музею композитора у місті Устилуг. Концерт відбувається на великому пересувному сценічному комплексі, який з кожним роком збирає все більше слухачів з Волині, України та інших країн. Пріоритетом кожного фестивалю є виконання прем'єрних творів Стравінського, які до цього часу в Україні не виконувались, або яких немає в аудіо чи відеозаписі. Перший фестиваль відбувся 1994 року, а із 2005 року відбувається щороку у червні у м. Устилуг та м. Луцьку.

• Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором»

Фестиваль «Поліське літо з фольклором» — це міжнародне свято пісні та танцю. Протягом кількох фестивальних днів лучани та гості міста знайомляться із фольклором та традиціями закордонних колективів. У ці дні у місті панує особлива атмосфера добросусідства та близькості народів, адже гостями фестивалю є численні колективи із закордону та різних куточків України. За дванадцять фестивальних років у фестивалі взяли участь 6766 учасників, з них 80 закордонних колективів з 41-ї країни світу та 86 колективів з України. Завдяки «Поліському літу з фольклором» Україна у 1996 році на засіданні Генеральної Асамблеї CIOFF була прийнята 69 повноправним членом цієї авторитетної організації. Фестивальні дійства відбуваються у музично-драматичному театрі, парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, Палаці культури міста, на території Луцького замку, стадіону «Авангард», Свято-Троїцькому кафедральному соборі та костелі Святих Петра і Павла, на відкритих майданчиках та мікрорайонах міста.

• Мистецький фестиваль «Солом'яна птаха»

«Солом'яна птаха» — це фестиваль справжнього сімейного дозвілля, що відбувається у Луцькому замку. Протягом нього чоловіки разом з ковалями кують підкову на щастя, а жінки та діти беруть участь в майстер-класах «Скульптура з сіна», створюючи птаху — оберіг сім'ї. До творчої родини приєднуються ковалі зі Львова, Рівного, Тернополя, Шептицького, Житомира, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. На фестивалі відбувається ярмарок творчих робіт учасників. Найактивніші митці та глядачі отримують подарунки від організаторів. Попередні фести залишили по собі ковані роботи, які експонуються в Луцькому замку — це ковані свічники на декоративній решітці «корони Вітовта», яку щорічно запалюють живим вогнем на дійстві «Ніч у Луцькому замку». Організатори: ВОГО Асоціація «Оберіг Мистецтва», мистецька студія «Оле-арт»(засновники Олег та Ольга Грицюки), управління культури Луцької міської ради.

• Молодіжний фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат»

Синьоока Волинь, повстанський край, земля українських героїв споконвіку була символом нескореності українського народу. В її предковічних лісах кувалася українська незалежність та національна свобода, виростали цілі покоління нескорених бійців, пам'ять про яких і досі несе в собі кожен український патріот. Саме на цих славних землях у 2007 році й народилася ідея проведення Всеукраїнського фестивалю української альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат», культурно-мистецького заходу, цілком і повністю насиченого патріотичним змістом та настроями. Сьогоднішній фестиваль це: літературна сцена, зустрічі із ветеранами УПА, спортивні та мистецькі ділянки, дискусії із відомими політичними та громадськими діячами, патріотичний флешмоб, нічна ватра, історична реконструкція, нічні кіноперегляди. Фестиваль українського духу «Бандерштат» оголошений територією без алкоголю.

• 50.740328125.32108481 Центральний ринок (у народі Старий ринок), вул. Глушець, 1. Понад 100 років тому ринок був на місті нинішнього Театрального майдану. Тоді майдан називався Парадним, через те що тут проводили паради. У 1903 році у міській думі створили комісію для напрацювання варіантів перенесення ринку, причому різні дворяни лобіювали перенесення ринку саме на свою землю, щоб так чи інакше отримувати із цього дохід, але перенесення скасувала бюрократія. Дві ділянки знаходилися поза формальними межами міста, тому «Волынское губернское по городскимъ дѣламъ Присутствіе» скасувало рішення міської думи щодо перенесення, мовляв, перевищили повноваження.

  Через декілька років вже Волинська губернська земельна управа спробувала прибрати ринок, вона скасувала на майдані ярмарки, та перенесла їх на Гнідаву. Це викликало обурення певної ініціативної групи мешканців, які 8 лютого 1906 року зібрали підписи проти перенесення.

  Вже за 2 тижні на засідання міської думи увірвалися власники торгових рядів на Парадному майдані та почали вимагати повернути торгівлю. Під тиском натовпу більшість гласних (депутатів) підтримали повернення ярмарків на Парадній до того часу, як облаштують міський луг за Окружним судом (район 8-ї школи). Цікаво, що міський голова виступив союзником протестувальників і у листі губернатору брехав, що «тиску не було». Проте у губернському відділі у міських справах заявили, що рішення незаконне. В підсумку люди почали торгувати й на Парадній площі, і на Гнідаві.

  Нарешті у 1907 році під тиском впливових містян відверто брудний майдан вирішили перетворити на міський публічний сад. Цього разу опір незадоволених вдалося подолати. Висаджувати його розпочали з 1908 року, а завершили у 1910-у. Лише з 1913 року вхід у сад був платним: сезонний квиток коштував 3 рублі з сімейства. За польських часів у саду зробили сцену, встановили різноманітні кіоски та проводили народні гуляння. І лише з 70-х років на місці Театрального майдану зелень почали активно замінювати на цеглу та асфальт. Приблизно в цей час і з’явилися перші торгові ряди на нинішньому Старому ринку.

  Але навіть сьогодні все говорять про перенесення ринку. Нинішня влада впевнено заявляє про потребу його перенесення і готова до радикальних дій. Проте підприємці, яким належать торгові точки, бояться втратити свій заробіток і говорять про те, що обіцяний політиками діалог зрештою обернувся ігноруванням. (оновлено кві 2024)

• 50.758924325.35373782 Завокзальний ринок (колишній Варшавський ринок), вул. Карпенка-Карого, 1. 8 грудня 1990-го, в Луцьку відкрили Завокзальний ринок. Базар тут існував і раніше, але як «барахолка». Поляки привозили й продавали тут всіляке «барахло»: джинси, светри, куртки, жуйки, тіні для вій і т.п.. Тоді були 90-ті роки, розвал Союзу, масове безробіття, підприємства збанкрутували й закрилися, під тиском змін припинили функціонувати заводи, а люди кинулися на власні хліба. У час, коли люди дійшли до відчаю через безгрошів’я і важку ситуацію в країні, мусили виживати, як могли. Варшавський ринок тоді відкрив нові можливості для волинян, створивши близько 5 тисяч нових робочих місць. Попри те, що було чимало претензій від різних контрольних інстанцій, мовляв, що людям не були створені належні умови для роботи, ринок продовжував функціонувати, а люди виходили працювати. (оновлено кві 2024)
• 50.767715125.37108423 Північний ринок, вулиця Домни Гордіюк, 49. (оновлено кві 2024)
• 50.715338625.29873374 Новий ринок, вул. Боженка. Ринок хоч і зветься «новим», але працює ще з 2008 року. (оновлено кві 2024)

• 50.747447925.32649535 ЦУМ Луцьк, просп. Волі, 1, ☎ +380 66 990 0301. 9:30 – 21:00. Центральний універмаг міста Луцька – магазин у центрі Луцька, що вміщує майже 80 магазинів та бутиків. Найбільшу площу займають магазин турецького бренду LC Waikiki, ресторан швидкого харчування Пузата хата, а також супермаркет Сільпо. Також в універмазі є квітковий павільйон, артгалерея, туристична агенція, салон краси, книгарня, банкомати, термінали, обмінний пункт, туалети тощо.

  Попередня будівля універмагу «Луцьк» була запроєктована групою архітекторів на чолі з Євгеном Ходаковським і відкрилася наприкінці 1960-х років. У грудні 2011 споруда зруйнована через пожежу. Оновлений універмаг після реконструкції відкрили 30 листопада 2012 р. (оновлено кві 2024)

• 50.755576325.3576426 ТРЦ "ПортCity", просп. Соборності, 43, ☎ 0332 787 801NOCC. 10:00–22:00. Великий жвавий торгово-розважальний комплекс із ресторанами, кінотеатром та ковзанкою. (оновлено кві 2024)
• 50.74443325.3780847 ТЦ "Імідж", вул. Рівненська 89. 08:00–23:00. Торговий центр, який пропонує широкий асортимент магазинів та послуг. У цьому магазині є все необхідне для покупок — від харчів та товарів для дому до косметики, техніки та іграшок для дітей. Привітний персонал та чистота в магазині створюють приємну атмосферу. Однак, деякі відгуки зазначають деякі недоліки, такі як відсутність зарядних станцій для електромобілів, проблеми зі стоянкою та відсутність зеленого простору навколо торгового центру. Попри це, "Імідж" є популярним місцем для проведення часу та покупок. (оновлено кві 2024)
• 50.761207325.35268598 ТЦ "Варшавський", вул. Конякіна, 30, ☎ +38 (067) 334 77 07, +38 (050) 432 79 51, e-mail: [email protected]. 10:00 - 20:00. Місце асоціюється з торгівлею. Поряд розміщені автостанція, базар та залізничний вокзал, що дає гарний пішохідний та транспортний потік. Стильний дизайн, великий вибір відомих магазинів з абсолютно різними товарними категоріями, а так само кафе роблять ТЦ "Варшавський" ідеальним місцем для проведення свого дня та відпочинку. (оновлено кві 2024)
• 50.769301225.37183219 ТЦ "Глобус", вул. Єршова, 11, ☎ (033) 278 83 38NOCC. Сучасний торговий комплекс, розташований в спальному районі Луцька. Тут, зокрема, є такі заклади: спортивний клуб «Інтер-Атлетика» – спортивно-оздоровчий комплекс сомножеством багатопрофільних послуг: тренажери, карате, бокс, заняття з фітнесу та аеробіки, сауна та солярій, масаж; супермаркет «Торба» (харчі, алкогольна та тютюнова продукція, побутова хімія); гіпермаркет електроніки «Шок»; салон меблів «Dommino»; «Твій меблевий магазин»; кіоск тютюнової продукції «Табакерка»; оптовий магазин «Королівство канцтоварів»; магазин «Книжкові фарби»; інші заклади. (оновлено кві 2024)
• 50.763611125.367510 ТЦ "Гостинец", просп. Соборності, 11Л, ☎ +380 332 716 953. ПН-ПТ: 09:00–19:00, СБ: 10:00–17:00, НД – зачинено. Торговий центр з улюбленими магазинами, де працюють привітні продавці. Чудове розташування та наявність сусідніх магазинів та закладів. Також, "Гостинець" вражає своєю компактністю, де можна знайти багато маленьких магазинчиків в одному місці. (оновлено кві 2024)
• 50.750840325.356181411 ТЦ "Європа", вул. Карпенка-Карого, 15а, ☎ +380 97 315 4500. ПН-ПТ: 10:00–19:00, СБ: 10:00-17:00, НД: 10:00-16:00. Магазин, який пропонує широкий вибір плитки, сантехніки та меблів. (оновлено кві 2024)
• 50.751041525.378337512 ТЦ "Елегант", просп. Відродження, 27, ☎ +380 99 637-10-17, +380 68 661-66-06. ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 10:00-18:00. Магазин з різноманітним асортиментом товарів, де можна знайти як цікаві речі за низькими цінами, так і високоякісні меблі та матраци. (оновлено кві 2024)
• 50.74516225.339361413 ТОЦ "Гранд Волинь", просп. Волі, 42, ☎ (050)916-01-25NOCC, (097)088-63-39NOCC. Перший сучасний торгівельно-розважальний комплекс у центрі Луцька, де розміщено близько 50 магазинів, 30 офісних приміщень, караоке-ресторан, нічний клуб, літні тераси, сучасний тренажерний зал, коктейль-бар. Це не просто торговий центр — це символ моди та краси, принципово нове місце суспільного життя міста, місце шопінгу та розваг, зустрічей та побачень. (оновлено кві 2024)
• 50.762764525.371412914 ТОЦ "Boss", просп. Молоді, 8г, ☎ +380 95 245 8852. 09:00–20:00. Новенький і затишний торговий комплекс, розташований на проспекті Молоді. Відгуки про цей ТЦ свідчать про його сучасну будівлю і комфортне середовище. Користувачі захоплюються якістю туристичних та косметологічних послуг, які надаються в цьому центрі. Також в ТЦ "Boss" можна знайти дешеві продукти й вітаміни від айхерб. Загалом, жителям району 33 рекомендують відвідати цей ТЦ. (оновлено кві 2024)

• 50.745724325.32418991 Ресторан "Бравий Швейк", вул. Лесі Українки, 56, ☎ +380994218298. 10:00 - 23:00. І випити прохолодного пива в барі, і смачно поїсти, і переглянути футбольний матч, і послухати гарну музику — усе це можна зробити у ресторані "Бравий Швейк". (оновлено кві 2024)
• 50.767158925.36250972 Кафе-ресторан "Базилік", вул. Кравчука 11а, ☎ ДоставкаFORMATNOCC, самовивіз: 066 979 93 93FORMATNOCC, 068 055 95 59. Телефон закладу: 066 341 42 41FORMATNOCC. 10:00-23:00. Сімейний кафе-ресторан, яке пропонує широкий вибір піци, суші та інших страв, а також смачні десерти. Для дітлахів створена окрема дитяча кімната. (оновлено кві 2024)
• 50.744041425.35150553 DJ Cafe Ring, просп. Волі, 49а, ☎ +380 66 358 77 11. 10:00 - 23:00. DJ Cafe "Ring" це приємне місце для того, щоб відвідати його в будь-який час. Сім'єю або самому заглянути на смачний сніданок, провести важливий бізнес-ланч, відновити сили за обідом, для нових перемог і залишитись на полуденок, не встоявши перед запахом ароматного кальяну, провести приємний вечір з коханою людиною, смакуючи десерт або налаштовуючись на яскраву ніч, в компанії близьких друзів послухати відмінний живий сет, у виконанні ді-джея, або приїхати на afterparty у вихідні. (оновлено кві 2024)
• 50.73841225.3221354 Ресторан "Корона Вітовта", вул. Плитниця, 1, ☎ +38 0332 72-71-14, +38 097 390-86-88, e-mail: [email protected]. Під час розкопок, у стіні давнього фундаменту було знайдено напівзотлілий манускрипт. Це був своєрідний щоденник королівського кухаря Сварога, в якому той вів розрахунки, нотував рецепти сфантазованих ним страв, описував деякі події з життя міста. Цей манускрипт і став основою ідеї створення у 1996 році ресторану “Корона Вітовта”. Він зведений під самими мурами середньовічного Луцького замку. Окрім приготування страв за старовинними рецептами й відповідності їх назв князівській добі, тут намагаються відродити й давні традиції. (оновлено кві 2024)

• 50.755974225.358397413 McDonald's №116 «Порт Сіті», ТРЦ «ПортCity», просп. Соборності, 43, e-mail: [email protected]. Зал: 07:00 - 23:00. McDrive: 05:00 - 23:30. (оновлено кві 2024)
• 50.76127225.35236314 ChickenHUT, ТЦ «Варшавський», вул. Конякіна, 30, ☎ (095) 022 4484NOCC. 09:00 - 21:00. Відмінне поєднання гарного сервісу та смачних страв. Картопля фрі, бургери, комплексні меню та різноманітні напої. (оновлено кві 2024)
• 50.74509525.33923715 Maxx Burger, ТОЦ "Гранд-Волинь", просп. Волі, 42. Розташований на другому поверсі в сучасному, блискучою кількістю світла і скла торговому центрі "Гранд-Волинь". У меню ресторану швидкого харчування: сніданки, обіди, гамбургери, картопля-фрі, десерти, напої. Торговий центр відомий у Луцьку світськими показами модного одягу, проведенням музичних концертів, нічного шопінгу. (оновлено кві 2024)

• 50.78214925.3648041 Спортивно-розважальний комплекс "Adrenalin City", вул. Карбишева, 1, ☎ 068 716 30 65NOCC, e-mail: [email protected]. 12.00 - 21.00. Спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті» зручно розташований для доїзду громадським та власним транспортом. Це унікальна територія розваг, яка не має аналогів на Західній Україні. (оновлено кві 2024)
• 50.75353225.33320492 РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2, ☎ +380 (68) 525 90 09. 10:00 - 23:00. Місце для всієї родини. Кінотеатр, дитячий розважальний комплекс, боулінг-більярд клуб, концерти, вечірки, кафе та ресторани. (оновлено кві 2024)
• 50.760753625.48540513 Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр», вул. Київська, 97а, с. Піддубці, ☎ +380 67 343 0101. Комплекс розваг та відпочинку «101 кілометр» знаходиться на 101 км траси Устилуг — Київ. Готель, ресторан, банкетна зала, зал для святкування на 60 чол., спортивний зал, тренажерний зал, страви української та європейської кухні, новий бенкетний зал на 50-70 гостей, басейн +28 градусів з протитечією, тропічний душ, душові кабіни, гідромасаж, сауна на дровах, підвісне відро з холодною водою, настільні ігри: хокей, футбол, більярд та інше, караоке, супутникове телебачення, солярій, масажне ліжко, більярд «американка», спортивні тренажери, дартс, настільний теніс, ігрові автомати, великий теніс, тенісна гармата, баскетбол, стрільба з лука, дитячий майданчик, шезлонги, дискотека. (оновлено кві 2024)
• 50.7554125.362014 Льодовий майданчик "Снігова королева", вул. Чорновола, 3, ☎ +380 (98) 429-51-29. Єдина крита ковзанка у Луцьку. Відкрита у 2006 році. Місце проведення домашніх турнірів хокейного клубу "Луцьк", дитячого спортивного клубу "Спарта", міжнародних турнірів та заходів. Розмір поля - 56х26 м. Кількість глядацьких місць - 300. До послуг відвідувачів: катання на ковзанах, послуги інструктора, прокат ковзанів, тренування з хокею. Працює із вересня по травень. (оновлено кві 2024)

• 50.753429225.33313435 Нічний клуб "Версаль", РЦ "Промінь", просп. Президента Грушевського, 2, ☎ +38 (0332) 72-00-01. 20:00-06:00. З початку повномасштабного вторгнення клуб припинив регулярну роботу, але заклад іноді відкривається для проведення заходів різного роду — концерти, вокальні вечори, інше. Вхід: понеділок, вівіторок - 20₴. Середа, четвер, неділя - 30₴. П'ятниця, субота - 50₴. (оновлено чер 2024)

• 50.742777825.32944446 Дитяче містечко "Диво" (Знаходиться в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.), вул. Глушець. Дитяче містечко "Диво" пропонує розваги для дітей від 2 років. Тут просто неба є гойдалки, гірки, та лабіринти! Батьки також можуть спільно відпочити із дітьми у "Поляні казок" - для наймолодших тут діє комфортний майданчик, для дорослих — затишне кафе. (оновлено жов 2024)
• 50.7827625.3663