1 березня 1872 року Єллоустоун став першим національним парком у світі за рішенням президента Улісса Гранта. У 1978 році він був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хоча зазвичай вважають, що парк названий на честь жовтих скель у Великому каньйоні Єллоустоуну, насправді його назва походить від річки Єллоустоун, яка протікає через парк. Сама річка отримала назву від півникових урвищ, розташованих далі за її течією на сході Монтани.

Задовго до появи людини на території Єлловстоуну тут відбулося масштабне вулканічне виверження, яке викинуло величезну кількість попелу, що покрив увесь захід США, значну частину Середнього Заходу, частини східного узбережжя, північ Мексики та деякі райони Канади. Внаслідок виверження утворилася кальдера розміром приблизно 55 × 72 км. Єллоустоун класифікується як супервулкан, а його останнє виверження, за оцінками, було подією рівня VEI-8 із викидом понад 1 000 км³ вулканічного матеріалу, що в тисячу разів перевищує силу виверження гори Сент-Геленс у 1980 році. Вважається, що супервулкан Єллоустоун вивергається кожні 600 000–900 000 років, а останнє таке виверження сталося 640 000 років тому. Його виверження є одними з найбільших, що коли-небудь відбувалися на Землі, і призводять до різких змін клімату.

Єллоустоун містить половину всіх геотермальних утворень Землі та є місцем найбільшого і найрізноманітнішого у світі зібрання гейзерів, гарячих джерел, грязьових вулканів та фумарол. У парку налічується понад 300 гейзерів, що становить дві третини всіх гейзерів на планеті. Разом із більш ніж 10 000 термальних утворень, що складаються з яскраво забарвлених гарячих джерел, булькотючих грязьових вулканів і фумарол, це створює місце, не подібне до жодного іншого.

Гідротермальні утворення Єллоустоуну існують завдяки магматичному осередку, що виділяє величезну кількість тепла. Вони також залежать від джерел води, які надходять із гір, що оточують Єллоустоунське плато. Сніг і дощова вода повільно просочуються через шари проникних порід, пронизаних тріщинами. Деяка кількість цієї холодної води потрапляє у контакт із гарячими розсолами, безпосередньо нагрітими магмою, розташованою близько до поверхні. Температура води підвищується значно вище точки кипіння, але через високий тиск вона залишається у рідкому стані. У результаті утворюється перегріта вода з температурою понад 200 °C.

Перегріта вода має меншу щільність, ніж холодніша, важча вода, яка опускається навколо неї. Це створює конвекційні потоки, що дозволяють легшій, перегрітій воді підійматися вгору через тріщини та слабкі місця в ріолітових лавових потоках. Цей висхідний шлях і є природною «системою трубопроводів» гідротермальних утворень парку. Коли вода досягає поверхні, утворюються різноманітні кольори водойм, які зумовлені наявністю різних типів бактерій, що ростуть у воді з різною температурою.

Парк є центром Великої Єллоустоунської екосистеми — однієї з найбільших збережених екосистем помірного поясу на планеті, що робить його винятковим місцем для спостереження за дикою природою.

Єллоустоун є домівкою для найбільшої концентрації ссавців у межах континентальних США. Тут мешкають 67 видів ссавців, зокрема гризлі та чорні ведмеді. Сірі вовки були винищені в парку до 1926 року, але їх повторно завезли з Канади у 1995 році, і зараз у парку живе понад 100 особин, що робить його одним із найкращих місць для їхнього спостереження у дикій природі. Крім того, тут мешкають койоти, руді лисиці, а також росомахи й рисі, які потребують великих незайманих територій. У парку живе сім видів копитних тварин: вапіті, мулисті олені, бізони, лосі, товсторогі барани, вилороги та білохвості олені. Нерідко можна зустріти завезених альпійських козлів, а також безліч дрібних ссавців, зокрема бобрів.

У Єллоустоуні з моменту його заснування в 1872 році було зареєстровано 330 видів птахів, з яких приблизно 148 видів гніздяться у парку. Велика висотна різниця та широкий спектр типів середовищ існування сприяють високому біорізноманіттю регіону.

Через льодовикову активність у минулому та нинішній холодний і сухий клімат у парку мешкає відносно небагато видів рептилій і земноводних.

У Єллоустоуні росте понад 1 350 видів судинних рослин, з яких 218 є чужорідними.

Погода у Єллоустоунському національному парку може змінюватися дуже швидко — від сонячної та теплої до холодної та дощової, тому важливо мати із собою додатковий одяг. Сніг може випасти у будь-яку пору року.

• Літо: Денна температура часто становить 25 °C, іноді сягаючи 30 °C на нижчих висотах. Ночі зазвичай прохолодні, а у горах температура може опускатися нижче нуля. Післяобідні грози є звичним явищем.
• Зима: Денна температура зазвичай коливається від −20 °C до −5 °C. Нічні морози звичні, а рекордний мінімум становить −54 °C. Снігопади дуже мінливі — середній рівень складає 3 800 мм на рік, але на вищих висотах кількість опадів може бути удвічі більшою.
• Весна та осінь: Денна температура варіюється від 0 до 20 °C, а нічна — від −5 до −20 °C. Часті снігопади можуть досягати 30 см за 24 години.

У будь-який час року будьте готові до раптових змін. Непередбачуваність, понад усе інше, характеризує погоду Єллоустоуну. Завжди майте широкий вибір одягу. Обов'язково візьміть теплу куртку та дощовик навіть влітку.

• Сайт парку

Основним аеропортом, що обслуговує Єллоустоун, є 43.607222-110.7377781 Аеропорт Джексон-Гоул (Jackson Hole Airport, JAC), розташований у національному парку Гранд-Тітон, неподалік від міста Джексон.  Це найбільший аеропорт у штаті Вайомінг. United та Delta виконують рейси до Джексон-Гоул протягом усього року з Денвера та Солт-Лейк-Сіті відповідно. Ці авіакомпанії, а також American і Frontier, пропонують сезонні рейси з цих міст та ще восьми інших міст США.

Інші аеропорти з комерційними рейсами:

• Бозмен (Монтана) (BZN IATA) — приймає рейси з восьми міст протягом усього року та додаткові сезонні рейси. Взимку компанія Xanterra організовує щоденний трансфер з Бозмена до парку, вартість — близько 100 доларів з особи.
• Коді (Вайомінг) (COD IATA) — регіональний аеропорт Єллоустоуну — обслуговує рейси з Солт-Лейк-Сіті та Денвера.
• Айдахо-Фолс (Айдахо) (IDA IATA) — обслуговує рейси з шести міст.
• Вест-Єллоустоун (Монтана) (WYS IATA) — обслуговує сезонні рейси з Солт-Лейк-Сіті (з червня по вересень).

Декілька автобусних компаній надають послуги перевезення до міст поблизу Єллоустоунського національного парку, проте прямих маршрутів до парку обмежена кількість. Основні компанії, що працюють у регіоні:

• Greyhound — пропонує маршрути до таких міст, як Бозмен (Монтана) та Айдахо-Фолс (Айдахо).
• Jefferson Lines — здійснює перевезення до кількох міст у Монтані, включаючи Бозмен, який є одним із головних пунктів в'їзду до Єллоустоуну.
• Salt Lake Express — з'єднує Солт-Лейк-Сіті (Юта) з різними містами Айдахо та Монтани, включаючи Вест-Єллоустоун.

З цих міст можна знайти додаткові варіанти транспорту, такі як шатли або орендовані автомобілі, щоб дістатися до Єллоустоуну.

Парк має п'ять в'їздів. Найближчі міста до кожного з них:

• 45.0253-110.700892 Північний в’їзд (North) — доступний з міста Гардінер (Монтана) через шосе US Route 89 (56 миль / 90 км від Лівінгстона). Цей в'їзд відкритий протягом усього року та веде до штаб-квартири парку в Мамонт-Гот-Спрінгс (5 миль / 8 км від кордону парку). Саме тут розташована відома арка Рузвельта.
• 45.00618-109.991663 Північно-східний в’їзд (Northeast) — доступний із міст Сілвер-Гейт та Кук-Сіті через шосе US Route 212 (Біртуз-Хайвей). Сам в'їзд і дорога до Кук-Сіті відкриті цілий рік, але шосе US 212 за межами Кук-Сіті закривають на зиму (з середини жовтня до кінця травня).
• 44.4892-110.00224 Східний в’їзд (East) — доступний з міста Коді (53 милі / 85 км) через шосе US Route 14/16/20. Взимку (з початку листопада до початку травня) цей в'їзд закритий.
• 44.1358-110.666855 Південний в’їзд (South) — веде до Єллоустоуну з національного парку Гранд-Тітон через шосе US Route 89/191/287. Закритий взимку (з початку листопада до середини травня).
• 44.6569-111.08996 Західний в’їзд (West) — доступний з Вест-Єллоустоуну через шосе US Route 20/191/287 (60 миль / 97 км від Ештона, Айдахо). Закритий взимку (з початку листопада до кінця квітня).

У парк веде велика кількість пішохідних маршрутів з усіх боків, зокрема Континентальний роздільний маршрут (Continental Divide Trail), який має загальну протяжність 5000 км (3100 миль).

• $20 — за особу (пішоходи, велосипедисти тощо).
• $30 — за мотоцикл або снігохід.
• $35 — за некомерційний автомобіль.
• $70 — Річний пропуск Єллоустоуну (Yellowstone National Park Annual Pass), що дає право на в'їзд до парку протягом одного року для одного приватного транспортного засобу.

Раніше вхідні квитки до Єллоустоуну включали відвідування сусіднього національного парку Гранд-Тітон, але тепер за кожен парк потрібно платити окремо.

Деякі спеціальні пропуски надають безплатний доступ не лише до Єллоустоуну, а й до всіх національних парків, а також до деяких національних пам'яток, заповідників та лісів:

• Щорічний пропуск ($80) — діє 12 місяців із моменту покупки. Доступний для всіх охочих.
• Безкоштовний військовий пропуск — для військовослужбовців США, які пред'являть військовий квиток (CAC або Military ID).
• Сеньйор-пропуск ($80, довічний) — для громадян і постійних резидентів США віком від 62 років. Кандидати повинні надати документи, що підтверджують громадянство та вік. Надає 50% знижки на деякі послуги в парку. Також є річний пропуск для літніх людей за $20.
• Пропуск для осіб з інвалідністю (безкоштовний, довічний) — для громадян і постійних резидентів США з постійною інвалідністю. Кандидати повинні надати документи, що підтверджують громадянство та постійну втрату працездатности. Також надає 50% знижки на деякі послуги в парку.
• Волонтерський пропуск (безкоштовний) — для осіб, які відпрацювали 250 і більше годин у федеральних агентствах, що беруть участь у програмі Interagency Pass Program.
• Щорічний пропуск для четвертокласників (безкоштовний) — надає безкоштовний в'їзд четвертокласнику та всім пасажирам у його приватному авто (діє з вересня по серпень навчального року). Потрібна реєстрація на сайті Every Kid Outdoors.

Національна служба парків США надає безкоштовний вхід до всіх національних парків у такі дати:

• День Мартіна Лютера Кінга (третій понеділок січня) — наступна дата: 19 січня 2026
• Перший день Національного тижня парків (третя субота квітня) — наступна дата: 19 квітня 2025
• День народження Національної служби парків (25 серпня)
• День громадських земель (четверта субота вересня) — наступна дата: 27 вересня 2025
• День ветеранів (11 листопада)

Більшість відвідувачів використовують приватні транспортні засоби, щоб пересуватися Єллоустоунським національним парком. Дороги можуть бути дуже завантажені, особливо коли туристи зупиняються, щоб спостерігати за дикою природою. Використовуйте спеціальні майданчики для зупинки та поважайте інших водіїв. Зимою багато доріг закриваються через снігопади.

Громадський транспорт усередині парку відсутній. Проте Xanterra Resorts пропонує екскурсійні автобусні тури під час літнього сезону: Lower Loop Tour — охоплює південну частину парку. Upper Loop Tour — виїжджає з Lake Hotel, Fishing Bridge RV Park і Canyon Lodge, охоплюючи північну частину парку. Grand Loop Tour — вирушає з Гардінера та Mammoth Hot Springs Hotel і охоплює весь парк за один день. Протягом зимового сезону пропонуються екскурсії на снегоходах з різних місць. Для отримання інформації та бронювання телефонуйте: +1 307 344-7311. Також у літній сезон комерційні компанії пропонують тури з навколишніх міст, а взимку — снігобусні тури більшістю доріг парку.

Їзда на велосипеді в Єллоустоуні може бути чудовою пригодою, але велика відстань між об'єктами вимагає ретельного планування. У парку є спеціальні кемпінги для велосипедистів. У піковий сезон краще бронювати місця заздалегідь, де це можливо.

Зима, мабуть, найспокійніша пора для відвідування парку, коли відвідувачів найменше. Сезон снігоходів та снігобусів триває з середини грудня до середини березня. Відвідувачі, які бажають відвідати парк на снігоходах, повинні або подорожувати на комерційних снігоходах, або орендувати комерційного гіда на снігоході (приватні снігоходи або снігобуси заборонені), які доступні біля більшости входів. Дозволені лише снігоходи з технологією Best Available Technology (BAT). Існує щоденний ліміт на кількість снігоходів і снігобусів у парку. Заборонено використовувати снігоходи та снігобуси поза дорогами.

Ці три райони розташовані на північному узбережжі Єллоустоунського озера. Тут можна займатися плаванням на човнах, риболовлею, а також відвідати кілька термальних об'єктів.

Ці два селища розташовані на західному березі озера Єллоустоун і пропонують можливости для катання на човнах, риболовлі та спостереження за цікавими термальними об'єктами, зокрема «Рибальським конусом» — гарячим джерелом, яке вирує прямо в озеро. Назва цієї місцевости походить від форми озера Єллоустоун, яке, якщо проявити трохи уяви, нагадує ліву руку, що тягнеться на південь, а ця область відповідає «великому пальцю» тієї руки.

«Старий Служака» — це символ Єллоустоуну, який у більшости людей асоціюється з цим національним парком. Гейзер регулярно вивергається (час наступного виверження можна дізнатися в центрі для відвідувачів). У цьому районі також знаходиться знакова та історична готельна споруда Old Faithful Inn, а ще безліч гейзерів і гарячих джерел, до яких ведуть зручні дерев'яні настили.

Медісон знаходиться на півдорозі між «Старим Служакою» та гейзерним полем Норріс і пропонує безліч термальних пам'яток.

• 44.6927127-110.737987429 Художні Фарби (Artists Paintpots). Це невелика, але дуже мальовнича термальна зона на південь від перехрестя Норріс. Пішохідна стежка довжиною 1,6 км веде відвідувачів до кольорових гарячих джерел, двох великих грязьових котлів та через ліс, що вигорів у 1988 році. Біля цієї місцевости є ще три інші віддалені термальні зони, до яких не прокладено стежок: джерела Сілван (Sylvan Springs), Гейзерне поле Гіббона (Gibbon Hill Geyser Basin) та термальна зона Гейзер Крик (Geyser Creek Thermal area). Ці райони є крихкими, небезпечними та важкодоступними, тому подорож без супроводу досвідчених гідів не рекомендується. 
• 44.654379-110.77076630 Водоспад Гіббон (Gibbon Falls). Цей водоспад висотою 26 м (84 фути) спадає через залишки обода Єллоустоунської кальдери й легко доступний зі спеціальної зупинки на дорозі парку. Скеля на протилежному боці дороги є внутрішнім ободом кальдери.  
• 44.684101-110.75382131 Гейзерне поле Монумент (Monument Geyser Basin). Це невелике, майже неактивне поле розташоване на вершині дуже крутої стежки в 1,6 км. Основними атракціями є гейзери у вигляді термосів, що є залишками більш активного періоду, кілька цікавих травертинових утворень і чудові краєвиди.  
• 44.6421544-110.865490132 Річка Медісон (Madison River). Річка Медісон утворюється на злитті річок Гіббон та Файрхол, звідси й назва перехрестя Медісон. Медісон зливається з річками Джефферсон і Галлатін в Трі-Форкс, штат Монтана, утворюючи річку Міссурі. Медісон є річкою для нахлистової риболовлі з великою кількістю коричневої та райдужної форелі та гірської білоплавної риби. Каньйон, створений річкою, має круті, вкриті лісом кам’яні стіни з обох боків. 
• 44.64966-110.8470333 Терасні Джерела (Terrace Springs). Це невелика термальна зона на північ від перехрестя Медісон. Тут можна здійснити коротку екскурсію дерев’яними настилами до гарячих джерел. 
• 44.6307656-110.864378934 Дорога через каньйон Firehole та водоспад Firehole Falls. Дорога Firehole Canyon Drive, яка є відгалуженням, проходить вздовж річки Firehole і веде до водоспаду Firehole Falls. По дорозі можна побачити потужні лавові потоки висотою до 240 м (800 футів). Водоспад Firehole Falls має висоту 12 м (40 футів). У цьому місці є популярна зона для купання в літній час, однак стрибки зі скель заборонені. 
• 44.6369-110.87235 Гора національного парку (National Park Mountain). Ця гора є частиною лавових потоків, що оточують район перехрестя Медісон. Тут у 1870 році, за переказами, розташувався табір експедиції Вашбурн-Ленгфорд-Доун і обговорювалося майбутнє цієї території. Легенда стверджує, що саме тут народилася ідея створення національного парку, але жодних доказів цього немає, і немає жодних свідчень, що ідея національного парку обговорювалася під час цього походу.  

На південь від Маммот, район Норріс є домом для великої кількости термальних особливостей, включаючи гейзер Стімбоут, найбільший у світі. Ця місцевість була названа на честь Філетуза В. Норріса, другого національного паркового наглядача Єллоустоуну, який склав першу детальну інформацію про термальні особливості парку.

У Мамонті розташована штаб-квартира парку та дивовижні кальцитові тераси Мамонтових Гот-Спрінгс. Ця територія має численні пам'ятки та є напрочуд гарним місцем, щоб побачити лосів, які пасуться на доглянутих газонах навколо адміністративних будівель парку.

Район Тауер є одним із найсуворіших регіонів парку та є хорошим місцем для спостереження за дикою природою. Долина Ламар, на схід від Тауера, є домом для однієї з найбільших вовчих зграй парку, а також лосів, товсторогів та інших великих тварин.

Селище Каньйон назване на честь Великого каньйону Єллоустоун. Можливости для відпочинку включають піші прогулянки та спостереження за дикою природою — район Гайден-Веллі, мабуть, найкраще місце в парку для спостереження за зубрами.